знемагатися
ЗНЕМАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗНЕМОГТИСЯ і рідко ІЗНЕМОГТИСЯ, можуся, можешся; мин. ч. знемігся, рідко ізнемігся, моглася, лося; док., розм. Те саме, що знемагати 1, 3. Я знемагавсь від ран вогневих (Рильський, III, 1961, 292); Так виморились [хлопці], так знемоглись, що нездужають і поворухнутись (Кв.-Осн., II, 1956, 412); Зовсім знемігся [батько] на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Барв., Опов.., 1902, 247); Ізнемігся сіромаха, Косить і не косить; Аж під вечір пан господар Вечеряти просить (Рудан., Тв., 1956, 118); У камері почали вкладатися спати. Тільки Матрос цілу ніч не стуляв очей. Альоша знемігся - його побороло це нагле, безглузде лихо, і він дрімав (Мик., Повісті.., 1956, 155); І потяглись літа без ліку... Літа без тебе, без мети... Знемігся я від сліз, від крику,- Але була далеко ти... (Олесь, Вибр., 1958, 274); * Образно. Спить-дрімає земля під глибоким снігом: знемігся вітер, утомилося й віхало, затихло (Мирний, IV, 1955, 299).
Сном знемогтися - заснути. До світу плач її по хаті, до світу каяння.., тоді вже вона сном знемоглася (Вовчок, І, 1955, 173).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знемагаюся | знемагаємося |
2 особа | знемагаєшся | знемагаєтеся |
3 особа | знемагається | знемагаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знемагатимуся | знемагатимемося |
2 особа | знемагатимешся | знемагатиметеся |
3 особа | знемагатиметься | знемагатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знемагався | знемагалися |
Жіночий рід | знемагалася | |
Середній рід | знемагалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знемагаймося | |
2 особа | знемагайся | знемагайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знемагаючись | |
Минулий час | знемагавшись |