знесилля
ЗНЕСИЛЛЯ, я, с. Стан повного безсилля від утоми, виснаження і т. ін. Вже й Пилип-з-Конопель настрілявся та нарубався до знесилля, а кінця бойовищу не було й не було (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 388); Затужавіла земля - лопатка не йде, із сили вибивається мати. Від знесилля заплакала (Горд., II, 1959, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | знесилля | |
Родовий | знесилля | |
Давальний | знесиллю | |
Знахідний | знесилля | |
Орудний | знесиллям | |
Місцевий | на/у знесиллі | |
Кличний | знесилля |