знеславлювати
ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕСЛАВИТИ, влю, виш; мн. знеславлять; док., перех. 1. Розпускати плітки про кого-, що-небудь, позбавляти доброго імені; ганьбити, ославляти. Князь, людина виняткової чесноти, не міг попустити, щоб його ім'я знеславлювали (Кочура, Зол. грамота, 1960, 328); Плетуха з плетух [Гедзиха], кого хоче обнесе по всім селищі, виганьбить, викляне, знеславить нізащо (Мур., Жила.. вдова, 1960, 58).
2. Принижувати, безчестити кого-, що-небудь негідними, ганебними вчинками; // тільки док. Позбавити дівочої честі. - Джаннотто, ти знаєш сам, як тяжко ти мене зневажив, дочку мою знеславивши (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 124); // Применшувати чию-небудь добру славу. Син разом з батьком ходить дорогою до заводу, пірнає під домну,- о, рід наш домну не знеславить (Ю. Янов., І, 1954, 90).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеславлюю | знеславлюємо |
2 особа | знеславлюєш | знеславлюєте |
3 особа | знеславлює | знеславлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеславлюватиму | знеславлюватимемо |
2 особа | знеславлюватимеш | знеславлюватимете |
3 особа | знеславлюватиме | знеславлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знеславлював | знеславлювали |
Жіночий рід | знеславлювала | |
Середній рід | знеславлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеславлюймо | |
2 особа | знеславлюй | знеславлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знеславлюючи | |
Минулий час | знеславлювавши |