знецінення
ЗНЕЦІНЕННЯ, я, с. Дія за знач. знецінити і стан за знач. знецінитися. Через знецінення монети та через дорожнечу яничари почали крамарювати і головним чином довозити кіпрське вино (Тулуб, Людолови, II, 1957, 462); Трагедія помсти, трагедія гуманізму, трагедія XVII віку, сутність якої - знецінення людського життя, розкривається [в «Гамлеті»] як битва за високу гідність людини (Рад. літ-во, 3, 1964, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | знецінення | знецінення |
Родовий | знецінення | знецінень |
Давальний | знеціненню | знеціненням |
Знахідний | знецінення | знецінення |
Орудний | знеціненням | знеціненнями |
Місцевий | на/у знеціненні | на/у знеціненнях |
Кличний | знецінення | знецінення |