зористий
0
ЗОРИСТИЙ, -а, -е. 1. Вельми озорюваний або наповнений зорею. Диви яка зориста кімнати. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина)
2. Значне відлуння променів, котрі потрапляють на більшу площу поверхні. Зористий дим здіймався догори. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) 3. Без темних кольорів. В тебе дуже зористий малюнок. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) 4. Незасмучений, сяючий радісний настрій, щасливий. Піднесений зористий настрій не спинити. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) 5. Незатьмарений брехливими розповідями; проникливий. Вуйна ви маєте зористе міркування щодо цього. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) 6. Цнотливий, прозорий, невадливий. Хлопчина зористий, ще порошу від ратиць коней не збирав. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) 7. Який має високі моральні якості; шляхетний. Бачу пан обрав зористий напрямок до серця вподобаної жіночки. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) 8. Те саме, що слово світлий в словниках більшовиків.
Автор
ТиДиви
Додано 14/03/2021
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зористий | зориста | зористе | зористі |
Родовий | зористого | зористої | зористого | зористих |
Давальний | зористому | зористій | зористому | зористим |
Знахідний | зористий, зористого | зористу | зористе | зористі, зористих |
Орудний | зористим | зористою | зористим | зористими |
Місцевий | на/у зористому, зористім | на/у зористій | на/у зористому, зористім | на/у зористих |