зціплювати
ЗЦІПЛЮВАТИ, юю, юєш і діал. ЗЦІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗЦІПИТИ, плю, пиш; мн. зціплять; док., перех. 1. Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.). Вода взяла-таки своє; частіше та частіше обсипа вас з-за спини морозом, зуби цокочуть, ви повинні міцніше їх зціплювати (Мирний, IV, 1955, 319); Він заривався головою під ковдру, ..затуляв вуха і до тріску в зубах зціплював щелепи (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 153); Ноги ще боліли Так, що аж зуби він зціпляв (Фр., X, 1954, 351); Кайдашиха тільки губи зціпила (Н.-Лев., II, 1956, 373); // безос. «А що ж то за смерть?.. Хто знає?» ..Темна мара встала в Чіпчиній думці, як страшидло яке, холодне, непривітне... Говори, дивись - а тут... зуби зціпило, язик одібрало (Мирний, II, 1954, 60).
@ Зціпивши зуби - виявляючи велику витримку, стійкість, напруживши всі сили. [Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, - ми, зуби зціпивши, їм догоджали (Л. Укр., III, 1952, 140); Під Сталінградом важче було. Кров'ю обливалися, а вистояли, зціпивши зуби (Цюпа, Назустріч.., 1958, 354).
2. Зводити докупи, міцно притискаючи один до одного (пальці, руки); стискати (кулаки). Івась, аж кулаки зціплює, кашля (Мирний, І, 1954, 307); Вася скипів і ледве втримався, щоб не вискочити на вулицю. Він міцно зціплював кулачки, загрозливо показував їх Миті (Епік, Тв., 1958, 357); Едіта, зціпивши руки, дивиться поперед себе поглядом, повним одчаю (Л. Укр., III, 1952, 81); Химка зціпила рученята, схилилась на стіл і гірко-гірко заплакала (Кос., Новели, 1962, 24); // Схопивши (руками, зубами), міцно стискувати. Прискочив [Довбущук] до Петрія, зціпив його сильно правою рукою (Фр., VIII, 1952, 117); Врешті Василь міцно зціпив його [камінь] долонями і притис до поясниці. Потім присів і вивалив на ліве плече (Чендей, Вітер.., 1958, 211).
3. перен. Заморозивши, робити твердим, застиглим; сковувати морозом. Настала осінь. Подихнули морози, зціпили землю, зв'ялили гаї та діброви (Коцюб., І, 1955, 66); Бабуся зима все зціпить і обвіє холодом (Кобр., Вибр., 1954, 29); // Робити малорухливим, бездіяльним (про холод, страх і т. ін.). Він ще недавно журився, чи не відсахнеться від нього село, чи не зціпить його переляк (Стельмах, І, 1962, 441).
@ Зціпило дихання, безос.- стало важко дихати кому-небудь. Чомусь зціпило дихання, і вона взялася рукою за груди (Чендей, Вітер.., 1958, 161).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зціплюю | зціплюємо |
2 особа | зціплюєш | зціплюєте |
3 особа | зціплює | зціплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зціплюватиму | зціплюватимемо |
2 особа | зціплюватимеш | зціплюватимете |
3 особа | зціплюватиме | зціплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зціплював | зціплювали |
Жіночий рід | зціплювала | |
Середній рід | зціплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зціплюймо | |
2 особа | зціплюй | зціплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зціплюючи | |
Минулий час | зціплювавши |