зяяти
ЗЯЯТИ, зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Панч, О. Пархом., 1939, 155); Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Кучер, Голод, 1961, 442); Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 62); // чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Гончар, І, 1954, 382).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | зяє | зяють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | зяятиме | зяятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зяяв | зяяли |
Жіночий рід | зяяла | |
Середній рід | зяяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ||
2 особа | ||
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ||
Минулий час | зяявши |