зізнаватися
ЗІЗНАВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІЗНАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Говорити відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому-небудь. У нього був тиф, а він довго не зізнавався (Гончар, II, 1959, 143); Марія зізналася, що тоді, коли Іванові оголосили сувору догану, вона хотіла була прийти до нього, але не зважилась (Руд., Остання шабля,1959, 441).
2. юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого-, що-небудь, свідчити під час допитів або на суді. - Коли допитуватимуть - не зізнаватись. Він один, а нас повна камера (Збан., Єдина, 1959, 229); - Пан Дорошко, навіщо вам помирати не своєю смертю? Ви можете одержати від нас винагороду, коли чесно у всьому зізнаєтесь (Цюпа, Назустріч.., 1958, 209).
3. з ким - чим, діал. Знайомитися. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди (бо ж ми їхали в країну голених), я не питав - незручно. Ми тільки-но зізналися (Досв., Вибр., 1959, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зізнаюся | зізнаємося |
2 особа | зізнаєшся | зізнаєтеся |
3 особа | зізнається | зізнаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зізнаватимуся | зізнаватимемося |
2 особа | зізнаватимешся | зізнаватиметеся |
3 особа | зізнаватиметься | зізнаватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зізнавався | зізнавалися |
Жіночий рід | зізнавалася | |
Середній рід | зізнавалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зізнаймося | |
2 особа | зізнайся | зізнайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зізнаючись | |
Минулий час | зізнававшись |