казула
КАЗУЛА, -и, ж. Елемент літургійного облачення католицького або лютеранського клірика; головне літургійне облачення єпископа і священика; в православ’ї аналогічний фелоні, зокрема грецькій; розшита риза, схожа на далматику, але без рукавів; надівається поверх альби і столи; колір варіюється в залежності від свята.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | казула | казули |
Родовий | казули | казул |
Давальний | казулі | казулам |
Знахідний | казулу | казули |
Орудний | казулою | казулами |
Місцевий | на/у казулі | на/у казулах |
Кличний | казуло | казули |