кам'яний
КАМ'ЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до камінь 1, 2, 6, 8, 9. Кам'яна брила; // Який утворився з каменю завдяки природним умовам. З одного боку нависла гора кам'яна над хаткою (Вовчок, І, 1955, 288); Кам'яні шпилі Яйли рожевіли на небі (Коцюб., І, 1955, 290); Хвилі ніжні і прозорі Змивають берег кам'яний (Олесь, Вибр., 1958, 181); // У якому є каміння. Яблунька не цвіла, а сохла на бідному кам'яному грунті (Чорн., Визвол. земля, 1959, 136); // Зробл., побудований з каменю, каміння. В тяжких кайданах, в склепі кам'яному, На хлібі і воді сидів Валентій Вже другий місяць (Фр., XIII, 1954, 210); Гарний білий кам'яний будинок з колонами. І скільки кімнат у тому будинку! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 23); * Образно. Сафарова ніщо не цікавило, крім дорученої йому справи. Це - фанатик будівництва, людина кам'яної волі (Донч., II, 1956, 278); * У порівн. Вона ж, очей не піднімаючи, сиділа, ..сиділа, як кам'яна (Вовчок, І, 1955, 175).
^ Кам'яна баба див. баба1; Кам'яна доба (епоха); Кам'яний вік - період в історії людства, який тривав від появи людини до винайдення способів обробки металів; характеризується обробкою різних знарядь із каменю. На Донеччині біля села Антонівки, Мар'їнського району, знайдено три стоянки людей кам'яного віку (Наука.., 12, 1965, 3); Кам'яна сіль див. сіль; Кам'яне вугілля див. вугілля; Кам'яне литво - матеріали та вироби, виготовлені відливанням із розтоплених гірських порід (діабазів, базальтів тощо) або вогнянорідких металургійних шлаків. Кам'яне литво як замінник металу широко застосовується на підприємствах хімічної, коксохімічної, гірничорудної промисловості, на металургійних заводах, у сільському господарстві та на будівництві (Наука.., 10, 1965, 37).
@ Кам'яний сон - дуже міцний сон. Старина, утомившись на полі, спала кам'яним сном (Вільде, Сестри.., 1958, 82); Надіятися, як на кам'яну гору див. гора.
2. перен. Цілком непорушний, застиглий. Тамару вразив якийсь кам'яний погляд Кирила Васильовича (Хижняк, Тамара, 1959, 60); // Без усякого виразу; байдужий. Карпові хотілося бачити тривогу чи навіть страх на тестевому обличчі, але воно залишалося якимсь кам'яним, непроникливим (Шиян, Баланда, 1957, 202).
3. перен. Який має твердий характер; бездушний, нечулий, черствий. - Так я ж не кам'яна! Хіба мені легко буде дивитися, що ви через мене і за мене страждатимете?.. (Кв.-Осн., II, 1956, 338); - Ой і наплакались ми. Ну так же було жалісно... Одні тільки приїжджі мовчать. От кам'яні душі! (Довж., II, 1959, 114); // Суворий, холодний (про голос). Говорити кам'яним голосом.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кам'яний | кам'яна | кам'яне | кам'яні |
Родовий | кам'яного | кам'яної | кам'яного | кам'яних |
Давальний | кам'яному | кам'яній | кам'яному | кам'яним |
Знахідний | кам'яний, кам'яного | кам'яну | кам'яне | кам'яні, кам'яних |
Орудний | кам'яним | кам'яною | кам'яним | кам'яними |
Місцевий | на/у кам'яному, кам'янім | на/у кам'яній | на/у кам'яному, кам'янім | на/у кам'яних |
кам'яніти
КАМ'ЯНІТИ, рідко КАМЕНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати твердим, як камінь (у 1, 2 знач.).
2. перен. Ставати нерухомим, застиглим. Хуса каменіє з жаху (Л. Укр., III, 1952, 179); Під гарну музику та спів Я в чарівній задумі кам'янів (Крим., Вибр., 1965, 30); Нагло Юра змінюється весь. Кулаки розтискуються, кров вертає до лиця, очі кам'яніють (Смолич, II, 1958, 30); // Стояти нерухомо. Пари [в танці] довгою мальовничою смугою потяглися до відчинених дверей, де кам'яніли двома монументами стрункі челядники (Тулуб, Людолови, І, 1957, 95).
3. перен. Ставати байдужим, нечулим. Усе мінилось; я марнів [у в'язниці], Серед каміння кам'янів, Не чув, не думав... (Граб., І, 1959, 406).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кам'янію | кам'яніємо |
2 особа | кам'янієш | кам'янієте |
3 особа | кам'яніє | кам'яніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кам'янітиму | кам'янітимемо |
2 особа | кам'янітимеш | кам'янітимете |
3 особа | кам'янітиме | кам'янітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кам'янів | кам'яніли |
Жіночий рід | кам'яніла | |
Середній рід | кам'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кам'яніймо | |
2 особа | кам'яній | кам'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кам'яніючи | |
Минулий час | кам'янівши |