кантилена
КАНТИЛЕНА, и, ж. 1. Співуча мелодія; наспівність, мелодійність музичного твору, співацького голосу, виконання. Тут [в українському музичному фольклорі] і своєрідні інтонації, і скоромовка жартівливої побутової пісні, і соковита кантилена привільної степової козацької або задумливої дівочої пісні (Укр. клас. опера, 1957,146); Для сценічної художньої мови велике значення має звукова кантилена (Худ. чит.., 1955, 7).
2. У середні віки в західноєвропейських країнах - невелика ліро-епічна пісня.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кантилена | кантилени |
Родовий | кантилени | кантилен |
Давальний | кантилені | кантиленам |
Знахідний | кантилену | кантилени |
Орудний | кантиленою | кантиленами |
Місцевий | на/у кантилені | на/у кантиленах |
Кличний | кантилено | кантилени |