каплиця
КАПЛИЦЯ, і, ж. У християн - невеличка споруда без вівтаря для відправ і молитов. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став (Котл., І, 1952, 119); У балці й поховали [Максима]. Чималу каплицю Поставили громадою (Шевч., II, 1953, 258); В каплиці, оздобленій гранітом і мармуром, в родовому могильному склепі Ганських моторошно і холодно (Рибак, Помилка.., 1956, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каплиця | каплиці |
Родовий | каплиці | каплиць |
Давальний | каплиці | каплицям |
Знахідний | каплицю | каплиці |
Орудний | каплицею | каплицями |
Місцевий | на/у каплиці | на/у каплицях |
Кличний | каплице | каплиці |