каратися
КАРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Зазнавати моральних страждань; мучитися. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Шевч., II, 1953, 32); Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається... (Мирний, І, 1949, 391); Тож і Мамай, художник, створивши Однокрила, карався й каявся (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 102).
2. Пас. до карати 1. - Його приписи регулювали моє життя так, як накручений годинник. Найменше переступлення тих приписів каралось остро (Фр., І, 1955, 345); Сваволя й беззаконня суперечать самій суті радянської соціалістичної демократії й караються як найтяжчий злочин (Рад. суд охороняє права.., 1954, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | караюся | караємося |
2 особа | караєшся | караєтеся |
3 особа | карається | караються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | каратимуся | каратимемося |
2 особа | каратимешся | каратиметеся |
3 особа | каратиметься | каратимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | карався | каралися |
Жіночий рід | каралася | |
Середній рід | каралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | караймося | |
2 особа | карайся | карайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | караючись | |
Минулий час | каравшись |