кенгуру
КЕНГУРУ, невідм., ч. і ж. Австралійський травоїдний сумчастий ссавець із довгими задніми й короткими передніми ногами, що пересувається стрибками; цінний своїм хутром. Кенгуру - велика тварина (довжина близько 2 м), вкрита густим сірим хутром, заради якого на нього полюють (Зоол., 1957, 143); Фламінго з Нігеру цвітуть квітками; Сидять, схилившись, кенгуру (Олесь, Вибр., 1958, 331).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кенгуру | кенгуру |
Родовий | кенгуру | кенгуру |
Давальний | кенгуру | кенгуру |
Знахідний | кенгуру | кенгуру |
Орудний | кенгуру | кенгуру |
Місцевий | на/у кенгуру | на/у кенгуру |
Кличний | кенгуру | кенгуру |