кераміка
КЕРАМІКА, и, ж. 1. Гончарне виробництво, мистецтво. Складовою частиною народного промислу на Прикарпатті, що винятково яскраво відбила розвиток самобутнього мистецтва мас, є гуцульська кераміка (Гуцульська кераміка, 1956, 8); Особливо розцвіло [українське радянське] народне мистецтво: килимарство, різьбярство, кераміка (Цюпа, Україна.., 1960, 116).
2. збірн. Вироби з глини. Кераміка - вироби з випаленої глини побутових речей (переважно посуду), а також обличкувальних матеріалів стін, підлоги та ін. в архітектурних спорудах (Архіт. Рад. Укр., 10, 1939, 39); Сонце б'є у вікна будинків, де попід самими дахами на оздоблених барвистою керамікою фасадах виноград зелений в'ється (Гончар, II, 1959, 175).
3. спец. Маса, з якої виготовляють такі вироби. Вироби з кераміки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кераміка | кераміки |
Родовий | кераміки | керамік |
Давальний | кераміці | керамікам |
Знахідний | кераміку | кераміки |
Орудний | керамікою | кераміками |
Місцевий | на/у кераміці | на/у кераміках |
Кличний | кераміко | кераміки |
керамік
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | керамік | кераміки |
Родовий | кераміка | кераміків |
Давальний | керамікові, кераміку | керамікам |
Знахідний | кераміка | кераміків |
Орудний | кераміком | кераміками |
Місцевий | на/у кераміку, керамікові | на/у кераміках |
Кличний | кераміку | кераміки |