китайці
КИТАЙЦІ, ів, мн. (одн. китаєць, йця, ч.; китаянка, и, ж. ). Народ, що становить основне населення Китаю. Петлін дає відомості й про торговельні зносини китайців з іншими народами (Видатні вітч. географи.., 1954, 11); Їй здавалося, що вона знову обіймає маленьку кореянку, відчуває міцний потиск руки широкоплечого китайця (Жур., Вечір.., 1958, 238).
китаєць
КИТАЄЦЬ див. китайці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | китаєць | китайці |
Родовий | китайця | китайців |
Давальний | китайцеві, китайцю | китайцям |
Знахідний | китайця | китайців |
Орудний | китайцем | китайцями |
Місцевий | на/у китайці, китайцеві | на/у китайцях |
Кличний | китайцю | китайці |
китайка
КИТАЙКА1, и, ж. Первісно - густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім - бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл., І, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Кач., II, 1958, 221).
КИТАЙКА2, и, ж. 1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | китайка | китайки |
Родовий | китайки | китайок |
Давальний | китайці | китайкам |
Знахідний | китайку | китайки |
Орудний | китайкою | китайками |
Місцевий | на/у китайці | на/у китайках |
Кличний | китайко | китайки |