клавіш
КЛАВІШ, а, ч. 1. Пластинка в музичному інструменті (фортепіано, баяні тощо), ударяючи по якій викликають звук. Гануш.. проворно одчинив кришку форте-п'яна, сів і вдарив міцно по клавішах (Н.-Лев., III, 1956, 218); Грала [дівчина] енергічно, але не різко, білі тонкі ручки легко і зграбно торкали клавіші (Л. Укр., III, 1952, 585); Хтось на клавіші душу тривожну виливає сльозами вночі (Сос., II, 1958, 106).
2. Наконечник важільця в різних механізмах (у друкарській машинці, телеграфному апараті тощо), на який натискають пальцями рук, щоб надати їм руху. Стомилася [друкарка], бо спустила руки з клавішів (Головко, II, 1957, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клавіш | клавіші |
Родовий | клавіша | клавішів |
Давальний | клавішеві, клавішу | клавішам |
Знахідний | клавіш | клавіші |
Орудний | клавішем | клавішами |
Місцевий | на/у клавіші, клавішу, клавішеві | на/у клавішах |
Кличний | клавішу | клавіші |