кленовий
КЛЕНОВИЙ, а, е. Прикм. до клен. Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює - для століть! (Рильський, III, 1961, 14); Пахло жовтавим листом кленовим і бур'янами (Головко, II, 1957, 17); // Зробл. з клена. Тут їли різнії потрави, І все з полив'яних мисок, І самі гарнії приправи 3 нових кленових тарілок (Котл., І, 1952, 72); Грай, дудо моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (Сос., II, 1958, 63).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кленовий | кленова | кленове | кленові |
Родовий | кленового | кленової | кленового | кленових |
Давальний | кленовому | кленовій | кленовому | кленовим |
Знахідний | кленовий, кленового | кленову | кленове | кленові, кленових |
Орудний | кленовим | кленовою | кленовим | кленовими |
Місцевий | на/у кленовому, кленовім | на/у кленовій | на/у кленовому, кленовім | на/у кленових |
кленові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кленові | |
Родовий | кленових | |
Давальний | кленовим | |
Знахідний | кленові | |
Орудний | кленовими | |
Місцевий | на/у кленових | |
Кличний | кленові |