клерикальний
КЛЕРИКАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до клерикалізму й клерикалів. Барвінський чує, що під ним грунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (Коцюб., III, 1956, 151); У боротьбі проти поширення клерикальної літератури Леся Українка створює ряд популярних брошур (Наука.., 3, 1958, 42); // Власт. клерикалам. Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (Н.-Лев., II, 1956, 74); Клерикальний дух.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | клерикальний | клерикальна | клерикальне | клерикальні |
Родовий | клерикального | клерикальної | клерикального | клерикальних |
Давальний | клерикальному | клерикальній | клерикальному | клерикальним |
Знахідний | клерикальний, клерикального | клерикальну | клерикальне | клерикальні, клерикальних |
Орудний | клерикальним | клерикальною | клерикальним | клерикальними |
Місцевий | на/у клерикальному, клерикальнім | на/у клерикальній | на/у клерикальному, клерикальнім | на/у клерикальних |