клей
КЛЕЙ, ю, ч. 1. Липка речовина, яку використовують для з'єднування, склеювання чого-небудь. Вони не уважають, що кругом такий бруд і нелад, що одежа, руки в них забруднені фарбою та клеєм (Л. Укр., III, 1952, 491); Густий і теплий столярний клей рекомендують також уживати для склеювання цупких, компактних сортів паперу й картону, а також для наклеювання тканин (Гурток «Умілі руки..», 1955, 24).
2. розм., рідко. Те саме, що глей2. Можна залізти на вишню й обдирати з кори.. золотопрозорий клей (Донч., V, 1957, 118).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клей | клеї |
Родовий | клею | клеїв |
Давальний | клеєві, клею | клеям |
Знахідний | клей | клеї |
Орудний | клеєм | клеями |
Місцевий | на/у клеї | на/у клеях |
Кличний | клею | клеї |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клей | клеї |
Родовий | клею | клеїв |
Давальний | клееві, клею | клеям |
Знахідний | клей | клеї |
Орудний | клеєм | клеями |
Місцевий | на/у клеї | на/у клеях |
Кличний | клею | клеї |