клеїтися
КЛЕЇТИСЯ, їться, недок. 1. Піддаватися клеєнню. Папір легко клеїться.
@ Очі (повіки) [не] клеяться (клеїлися) - очі [не] злипаються (злипалися). Не думав спати [Микула], хотів розмовляти, та очі самі клеїлися до сну (Мак., Вибр., 1956, 479); Незважаючи на втому, мої очі не клеїлись (Томч., Готель.., 1960, 9).
2. перев. із запереч. не, перен., розм. Не здійснюватися успішно, злагоджено; не йти в лад. Сьогодні ті міркування якось не клеїлися (Фр., VIII, 1952, 381); // безос. В одному місці хором співають, а в другім не клеїться (Коцюб., II, 1955, 239); Я сам дуже люблю стругати, пиляти, тільки в мене щось не клеїться (Збан., Курил. о-ви, 1963, 227).
Мова (розмова) не клеїться - розмова не в'яжеться; не мовиться. Заспокоївся Гаркуша, але розмова після цього уже не клеїлась (Гончар, Таврія.., 1957, 37).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клеюся | клеїмося |
2 особа | клеїшся | клеїтеся |
3 особа | клеїться | клеяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клеїтимуся | клеїтимемося |
2 особа | клеїтимешся | клеїтиметеся |
3 особа | клеїтиметься | клеїтимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | клеївся | клеїлися |
Жіночий рід | клеїлася | |
Середній рід | клеїлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клеймося | |
2 особа | клейся | клейтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | клеячись | |
Минулий час | клеївшись |