книгосховище
КНИГОСХОВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо. Матвій працював у книгосховищі при Софійському соборі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 203); У книгосховищах Державної публічної бібліотеки СРСР імені В. І. Леніна панує глибока, майже урочиста тиша (Літ. газ., 11. IX 1959, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | книгосховище | книгосховища |
Родовий | книгосховища | книгосховищ |
Давальний | книгосховищу | книгосховищам |
Знахідний | книгосховище | книгосховища |
Орудний | книгосховищем | книгосховищами |
Місцевий | на/у книгосховищі | на/у книгосховищах |
Кличний | книгосховище | книгосховища |