кіл
КІЛ, кола, ч. Те саме, що кілок. Там білий домичок стоїть. Наокруга [навкруги] густенький пліт І на колах горшки новенькі (Рудан., Тв., 1956, 78); Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки (Коцюб., І, 1955, 355).
@ Колом стояти (стати) в горлі - те саме, що Кілком стояти (стати) в горлі (див. кілок); Ні кола, ні (ані) двора в кого - хтось зовсім нічого не має. У його ні кола, ні двора, а в мене - он город пан подарував (Мирний, IV, 1955, 164); В друга - ненька старенька, В нього жінка молоденька, А що в мене молодого,- ні кола, ані двора (Мал., Запов. джерело, 1959, 89); Саджати (посадити, садовити і т. ін. ) на кіл кого, заст.- те саме, що Саджати (посадити) на палю (див. паля). Поїхали визволяти Катриного брата. Один утопився у Дніпровім гирлі. Другого в Козлові на кіл посадили (Шевч., II, 1953, 130); Хоч кіл на голові теши див. голова.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кіл | коли |
Родовий | кола | колів |
Давальний | колові, колу | колам |
Знахідний | кіл | коли |
Орудний | колом | колами |
Місцевий | на/у колі | на/у колах |
Кличний | коле | коли |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кіл | кіли |
Родовий | кілу | кілів |
Давальний | кілові, кілу | кілам |
Знахідний | кіл | кіли |
Орудний | кілом | кілами |
Місцевий | на/у кілі | на/у кілах |
Кличний | кіле | кіли |
кол
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кол | коли |
Родовий | кола | колів |
Давальний | колові, колу | колам |
Знахідний | кол | коли |
Орудний | колом | колами |
Місцевий | на/у колі | на/у колах |
Кличний | коле | коли |
колоти
КОЛОТИ, колю, колеш, недок. 1. перех. і без додатка. Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль. Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле (Вовчок, І, 1955, 109); Вони знущалися над ним: кололи, били, - та нічого їм не сказав юнак (Тич., II, 1947, 170); // Викликати почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). Хай мороз не коле так - В мене шапка з кролика (Бойко, Ростіть.., 1959, 28); Гострі сніжинки кололи обличчя (Жур., Звич. турботи, 1960, 203); // безос., у чому. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю, кольки). Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду (Коцюб., І, 1955, 366); Вова біг, доки не почало колоти в боці (Коп., Дуже добре, 1937, 36).
2. перех. і без додатка. Уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї. Хто рачки ліз, а хто простягся, Хто був шкереберть, хто качався. Хто бив, хто різав, хто колов (Котл., І, 1952, 236); Врізалися [щорсівці] у самий табір [німецьких окупантів] на сільській площі, кололи, стріляли впритул, збивали з коней (Довж., І, 1958, 131).
3. перех. Забивати ударами ножа (про свиней). Кололи свиней, і несамовитий крик їх розносився по всьому селу (Мирний, І, 1949, 298); Баба Федора своє порося ще пожаліла колоти, хай підросте (Донч., III, 1956, 97).
4. перех. Розсікати, роздрібнювати що-небудь тверде на частини. - На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали (Кв.-Осн., II, 1956, 247); Біля сарая Галаган колов дрова (Головко, II, 1957, 479).
5. перех., перен. Ображати когось неприємними зауваженнями; в'їдливо дорікати кому-небудь. П'є [Максим], гуляє; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле (Мирний, І, 1949, 214); Для когось у них знаходився і сміх, і доброта, і пестощі, а його [Тимофія] вони вічно кололи одним: «За що ми тобі гроші платим?» (Стельмах, II, 1962, 34).
@ Колоти очі кому: а) дорікати кому-небудь, соромити когось. [Конон:] То ти он як, ти мені колеш очі лавошницею [крамаркою]? (Кроп., II, 1958, 465); - Не коліть нам, дядьку Сатроне, очей нашими злиднями (Іщук, Вербівчани, 1961, 93); б) викликати роздратування. Ми християни; храми, школи. Усе добро, сам бог у нас! Нам тілько сакля очі коле: Чого вона стоїть у вас. Не нами дана (Шевч., І, 1951, 327); Сирота ж всім очі коле, Скрізь чужий він чоловік (Манж., Тв., 1955, 115); Правда очі коле - неприємно слухати, визнавати правду. Правда очі коле - до цього зводиться боязнь самопізнання есерів і меншовиків (Ленін, 25, 1954, 178); [Курінний:] Що, правда очі коле? (Зар., Антеї, 1962, 129).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колю | колемо |
2 особа | колеш | колете |
3 особа | коле | колють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колотиму | колотимемо |
2 особа | колотимеш | колотимете |
3 особа | колотиме | колотимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | колов | кололи |
Жіночий рід | колола | |
Середній рід | кололо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колімо | |
2 особа | коли | коліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | колючи | |
Минулий час | коловши |