колядування
КОЛЯДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. колядувати. Після святого вечора починалися нові радощі - колядування (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 57); Ні одне весілля, ні одні танці, ні одне колядування не обходилось без неї (Стельмах, І, 1962, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колядування | колядування |
Родовий | колядування | колядувань |
Давальний | колядуванню | колядуванням |
Знахідний | колядування | колядування |
Орудний | колядуванням | колядуваннями |
Місцевий | на/у колядуванні | на/у колядуваннях |
Кличний | колядування | колядування |