конкурувати
КОНКУРУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Боротися з ким-небудь за досягнення кращих наслідків; змагатися. Він почав звисока пояснювати Завадці, що українська економіка розвивається двома шляхами! кооперативним і приватним, при обопільній згоді не конкурувати між собою (Вільде, Сестри.., 1958, 137); //Витримувати конкуренцію з чим-небудь. У всьому світі захоплюються білизною й прозорістю поліського фарфорового посуду, який успішно конкурує з витворами кращих зарубіжних майстрів (Рад. Укр., 3.11 1966, 4).
2. Брати участь у конкуренції (у 2 знач.). З жахом пригадувала вона, як ставилися цехи до вільних ремісників, що наважувались із ними конкурувати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 114); Капіталісти конкурують., один з одним (Нова іст., 1956, 130).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конкурую | конкуруємо |
2 особа | конкуруєш | конкуруєте |
3 особа | конкурує | конкурують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конкуруватиму | конкуруватимемо |
2 особа | конкуруватимеш | конкуруватимете |
3 особа | конкуруватиме | конкуруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | конкурував | конкурували |
Жіночий рід | конкурувала | |
Середній рід | конкурувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конкуруймо | |
2 особа | конкуруй | конкуруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | конкуруючи | |
Минулий час | конкурувавши |