коноплище
КОНОПЛИЩЕ, а, с. 1. Місце, ділянка, на якій росли коноплі; коноплисько. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю (Сл. Гр.); Зимують жуки у грунті на коноплищах або поблизу їх (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 202); // Ділянка землі для вирощування конопель. Колгоспи вирощують коноплі на спеціально виділених ділянках - коноплищах (Колг. Укр., 11, 1956, 16).
2. рідко. Те саме, що коноплі 1. Батько проводжав його суворим поглядом, аж доки хлопець не зник за високими коноплищами, що росли на березі річки в кінці Устименкової садиби (Цюпа, Три явори, 1958, 28); Надвечір'я було теплим... Коноплища розливали над оселями цибулячий дух (Тют., Вир, 1964, 453).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коноплище | коноплища |
Родовий | коноплища | коноплищ |
Давальний | коноплищу | коноплищам |
Знахідний | коноплище | коноплища |
Орудний | коноплищем | коноплищами |
Місцевий | на/у коноплищі | на/у коноплищах |
Кличний | коноплище | коноплища |