консерваторія
КОНСЕРВАТОРІЯ, ї, ж. Вищий музичний навчальний заклад. Антося радила Ваті їхати до Києва і вчитись в консерваторії (Н.-Лев., IV, 1956, 185); її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику (Коб., III, 1956, 301); Скінчивши в 1869 році консерваторію, Лисенко оселюється на постійне життя в Києві (Іст. укр. музики, 1922, 206).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | консерваторія | консерваторії |
Родовий | консерваторії | консерваторій |
Давальний | консерваторії | консерваторіям |
Знахідний | консерваторію | консерваторії |
Орудний | консерваторією | консерваторіями |
Місцевий | на/у консерваторії | на/у консерваторіях |
Кличний | консерваторіє | консерваторії |