контрабанда
КОНТРАБАНДА, и, ж. 1. Незаконне, таємне перевезення або перенесення через державний кордон товарів, коштовностей і т. ін., заборонених або обкладених митом. Незабаром [Геденштром] був обвинувачений у недостатній боротьбі з контрабандою (Видатні вітч. географи.., 1954, 56).
2. збірн. Товари, коштовності тощо, які незаконно, таємно перевозять або переносять через кордон. В она з батьком їздила по контрабанду й її підстрелив хтось уночі, очевидячки, сторожа (Ю. Янов., II, 1958, 102); * У порівн. Не скорились ворогові [козаки], звили собі гніздо в Туреччині й возили звідти на Україну, мов контрабанду, палкі заклики у кіш на волю (Коцюб., І, 1955, 334).
3. у знач. присл. контрабандою. Потай від влади, митного контролю, митних органів. Перед від'їздом із Галичини я зустрівся тут з Арабажиним, з котрим і умовились вертати разом і перевезти контрабандою кілька українських книжок (Сам., II, 1958, 400).
4. перен. Замасковане пропагування, поширення недозволених, неприпустимих думок, поглядів або такі думки. Ворожа контрабанда.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контрабанда | контрабанди |
Родовий | контрабанди | контрабанд |
Давальний | контрабанді | контрабандам |
Знахідний | контрабанду | контрабанди |
Орудний | контрабандою | контрабандами |
Місцевий | на/у контрабанді | на/у контрабандах |
Кличний | контрабандо | контрабанди |