контральто
КОНТРАЛЬТО, невідм., с. і ч. Найнижчий жіночий голос. Дама голосно з ним розмовляла по-французьки грубим контральто (Л. Укр., III, 1952, 621); З грубих голосів виривається., молодий приємний контральто (Вас., І, 1959, 341); Горпина дужим контральто заспівала пісню (Ю. Янов., Мир, 1956, 272).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контральто | контральто |
Родовий | контральто | контральто |
Давальний | контральто | контральто |
Знахідний | контральто | контральто |
Орудний | контральто | контральто |
Місцевий | на/у контральто | на/у контральто |
Кличний | контральто | контральто |