конфорка
КОНФОРКА, и, ж. 1. Приставка на самоварній трубі для чайника. На столі стояв самовар, а на йому на конфорці стирчав чайник (Н.-Лев., IV, 1956, 263).
2. Круглий отвір у кухонній плиті (у газовій - пальник, прикритий решіткою), на який ставлять каструлі тощо, коли щось варять, кип'ятять і т. ін. В кухні гула.. плита, на конфорці стояло відро з водою, на другій-похідний чайник (Ю. Янов., II, 1954, 69); // Кружок, який накладають на цей отвір. Поставила [Ликера] на конфорку праску, якою прасувала білизну (Добр., Ол. солдатики, 1961, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | конфорка | конфорки |
Родовий | конфорки | конфорок |
Давальний | конфорці | конфоркам |
Знахідний | конфорку | конфорки |
Орудний | конфоркою | конфорками |
Місцевий | на/у конфорці | на/у конфорках |
Кличний | конфорко | конфорки |