конфіскований
КОНФІСКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до конфіскувати. Небіжчикові дала казна на виплат.. конфісковане на Волині в польського повстанця дідича ще друге село (Н.-Лев., І, 1956, 598); В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон (Гончар, II, 1959, 74).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | конфіскований | конфіскована | конфісковане | конфісковані |
Родовий | конфіскованого | конфіскованої | конфіскованого | конфіскованих |
Давальний | конфіскованому | конфіскованій | конфіскованому | конфіскованим |
Знахідний | конфіскований, конфіскованого | конфісковану | конфісковане | конфісковані, конфіскованих |
Орудний | конфіскованим | конфіскованою | конфіскованим | конфіскованими |
Місцевий | на/у конфіскованому, конфіскованім | на/у конфіскованій | на/у конфіскованому, конфіскованім | на/у конфіскованих |