косяк
КОСЯК1, а, ч., розм. 1. Те саме, що одвірок 1. Остюк зіперся об косяк дверей (Ю. Янов., І, 1958, 156).
2. Те саме, що лутка 1. Той харчав, звалившись під лавкою; той сидів, обпершись спиною об косяк вікна (Мирний, II, 1954, 156).
КОСЯК2, а, ч. 1. Скупчення риб у період нересту. У річках кета щільними косяками йде вгору проти течії з швидкістю в середньому 47 кілометрів за добу (Наука.., 7, 1957, 36).
2. розм. Те саме, що зграя 1. Над палаткою час від часу пролітали косяки диких гусей (Багмут, Опов., 1959, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | косяк | косяки |
Родовий | косяку | косяків |
Давальний | косякові, косяку | косякам |
Знахідний | косяк | косяки |
Орудний | косяком | косяками |
Місцевий | на/у косяку | на/у косяках |
Кличний | косяку | косяки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | косяк | косяки |
Родовий | косяка | косяків |
Давальний | косякові, косяку | косякам |
Знахідний | косяк | косяки |
Орудний | косяком | косяками |
Місцевий | на/у косяку | на/у косяках |
Кличний | косяку | косяки |