котиковий
КОТИКОВИЙ, а, е. Прикм. до котик 2. Вони [радянські біологи] вивчали котикові лежбища на островах Прибилова (Рад. Укр., 26. VII 1961, 1); // Вигот. з хутра котика. Двері [вагона] з гуркотом відсунулись, і на порозі.. бачить [Огей] в розкішному котиковому манто молоду жінку (Досв., Вибр., 1959, 206); Котиковий комір.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | котиковий | котикова | котикове | котикові |
Родовий | котикового | котикової | котикового | котикових |
Давальний | котиковому | котиковій | котиковому | котиковим |
Знахідний | котиковий, котикового | котикову | котикове | котикові, котикових |
Орудний | котиковим | котиковою | котиковим | котиковими |
Місцевий | на/у котиковому, котиковім | на/у котиковій | на/у котиковому, котиковім | на/у котикових |