крамола
КРАМОЛА, и, ж. 1. заст. Бунт (див. бунт1); заколот (у 1 знач.). [Ярослав:] Хто сміє тут крамолу учиняти І сварами бентежити наряд? (Коч., III, 1956, 42).
2. перен., розм., рідко. Антидержавні погляди, висловлення. Молодник стрепенувся, з панічним жахом подивився на парторга, мовби Зарічний висловив якусь страшну крамолу (Тарн., Незримий горизонт, 1962, 146).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крамола | крамоли |
Родовий | крамоли | крамол |
Давальний | крамолі | крамолам |
Знахідний | крамолу | крамоли |
Орудний | крамолою | крамолами |
Місцевий | на/у крамолі | на/у крамолах |
Кличний | крамоло | крамоли |