кривичі
КРИВИЧІ, ів, мн. (одн. кривич, а, ч. ). Давнє східнослов'янське плем'я, що жило у верхів'ях Дніпра, Західної Двіни та Волги. У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, древляни, радимичі, поляни, сіверяни і в'ятичі, тобто всі ті слов'янські племена, які на той час були підвладні Олегові (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 538).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кривичі | |
Родовий | кривичів | |
Давальний | кривичам | |
Знахідний | кривичів | |
Орудний | кривичами | |
Місцевий | на/у кривичах | |
Кличний | кривичі |