криничка
КРИНИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до криниця. Не плюй в маленьку криничку: пригодиться води напиться (Номис, 1864, №. 4478); Недалеко від яру, де була колись.. криничка, стоїть лісова сторожка (Стельмах, І, 1962, 255); Балка була.. суха,- тільки погожа вода з холодної кринички протікала по їй [ній] дзюркотливим струмочком (Гр., І, 1963, 402).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | криничка | кринички |
Родовий | кринички | криничок |
Давальний | криничці | криничкам |
Знахідний | криничку | кринички |
Орудний | криничкою | криничками |
Місцевий | на/у криничці | на/у криничках |
Кличний | криничко | кринички |