крицевий
КРИЦЕВИЙ, а, е. 1. Зробл. з криці (у 1 знач.); сталевий. Ще й сідла там були..,- ах, які сідла!.. - і крицеві панцири (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 175); Крутиться довгий гранчастий бур, вгризається в руду крицевим зубом... (Ткач, Плем'я.., 1961, 238); Крицевий спис; * Образно. Ким підказані співцеві ті слова крицеві? (Уп., Вірші.., 1957, 114).
2. Який має колір криці; світло-сірий. Крицевого кольору полотнище; // Такий, як у криці. Очі [ворога] блиснули холодним крицевим блиском (Донч., II, 1956, 536).
3. перен. Твердий, міцний, як криця. Ведмідь підчепив [вовка] своїми крицевими кігтями і розпоров йому живіт (Гжицький, Опришки, 1962, 190); В нас мускули крицеві (Бичко, Вогнище, 1959, 265); // Незламний, стійкий. Чернець духу кріпкого, побожності непорушної, волі крицевої... (Вишня, І, 1956, 171); Крицеві згуртувалися ряди (Сос., І, 1957, 267).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | крицевий | крицева | крицеве | крицеві |
Родовий | крицевого | крицевої | крицевого | крицевих |
Давальний | крицевому | крицевій | крицевому | крицевим |
Знахідний | крицевий, крицевого | крицеву | крицеве | крицеві, крицевих |
Орудний | крицевим | крицевою | крицевим | крицевими |
Місцевий | на/у крицевому, крицевім | на/у крицевій | на/у крицевому, крицевім | на/у крицевих |