кріп
КРІП, кропу, ч. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв, а також для соління огірків і помідорів. У казармах подали бурлакам на вечерю куліш з одним кропом без сала (Н.-Лев., II, 1956, 101); Зелений кріп вихапувався з-поміж повзучих огірків (Фр., IV, 1950, 201); У нас там, на городах, пахне кропом У сизі ранки (Рильський, III, 1961, 294).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кріп | кропи |
Родовий | кропу | кропів |
Давальний | кропові, кропу | кропам |
Знахідний | кріп | кропи |
Орудний | кропом | кропами |
Місцевий | на/у кропі | на/у кропах |
Кличний | кропе | кропи |
кропити
КРОПИТИ, кроплю, кропиш; мн. кроплять; недок. 1. перех. і без додатка. Обливати дрібними краплями, бризками; оббризкувати. Ухопив [дід] казанок з водою і, вирвавши жмут трави, почав кропити [бджіл] (Мирний, І, 1954, 192); Бризки від хвиль.. рясно кропили палубу (Донч., III, 1956, 215); // Оббризкувати свяченою водою (під час деяких християнських обрядів тощо). Романиха голосила над коровою. Кропила.. свяченою водою (Стеф., І, 1949, 50); Витягають [ченці] .. воду. Почали нею кропити прочан (Тулуб, Людолови, І, 1957, 79); // перен., розм. Бити; стріляти. - Це ти тут свекор над усіма! - почала вона віником кропити Макара (Вас., І, 1959, 166); [Богун:] Вже починають [вороги] кропити нас.. Треба б і нам з гармат почати (Корн., І, 1955, 248); // перен., жарт. Дошкульно лаяти, шпетити. Вона йому вичитувала, .. вона кропила його (Коцюб., II, 1955, 11).
2. тільки 3 ос., неперех., рідко. Падати дрібними краплями (про дощ); накрапати. Кропив дрібний січений дощик (Кач., II, 1958, 290).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кроплю | кропимо |
2 особа | кропиш | кропите |
3 особа | кропить | кроплять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кропитиму | кропитимемо |
2 особа | кропитимеш | кропитимете |
3 особа | кропитиме | кропитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кропив | кропили |
Жіночий рід | кропила | |
Середній рід | кропило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кропімо | |
2 особа | кропи | кропіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кроплячи | |
Минулий час | кропивши |