кроїти
КРОЇТИ, крою, кроїш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо. Стара скрині з комори викочує та оксамити.. кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107); Варя слухняно стала кроїти матерію (Донч., V, 1957, 287); // Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо. Сорок років випало [дядькові] тачати Халявки та кроїть переди (Мал., Звенигора, 1959, 20).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | крою | кроїмо |
2 особа | кроїш | кроїте |
3 особа | кроїть | кроять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кроїтиму | кроїтимемо |
2 особа | кроїтимеш | кроїтимете |
3 особа | кроїтиме | кроїтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кроїв | кроїли |
Жіночий рід | кроїла | |
Середній рід | кроїло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кріймо | |
2 особа | крій | крійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кроячи | |
Минулий час | кроївши |