кружком
кружок
КРУЖОК, жка, ч. 1. Зменш. до круг1 2, 3. Семен шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб., І, 1955, 41); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (Стельмах, II, 1962, 104).
2. у знач. присл. кружка, рідко кружком. Те саме, що колом (див. коло1 3). - Сідайте ж бо кружка та й слухайте (Вовчок, І, 1955, 60); Всі сполошилися й оточили діда кружком (Стар., Облога.., 1961, 31); Сон покинув його, і він ходив кружка по кімнаті, шукаючи.. виходу з свого становища (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 298).
3. Верхня частина діжки, бочки тощо, якою накривають їх або придавлюють засолені овочі. Він.. потрапив на діжку з водою, скинув кружок і шубовснув у воду обома руками (Н.-Лев., II, 1956, 270); На.. долівці лежали кружки від кадоба (Коцюб., І, 1955, 39); У невеликій тарі спецій кладуть лише два шари - на дно бочки і зверху під кружки (Колг. Укр., 8, 1956, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кружок | кружки |
Родовий | кружка | кружків |
Давальний | кружкові, кружку | кружкам |
Знахідний | кружок | кружки |
Орудний | кружком | кружками |
Місцевий | на/у кружку | на/у кружках |
Кличний | кружку | кружки |