куга
КУГА, и, ж. 1. (Schoenoplectus Palla.). Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом. З куги плете собі Васюта бриль (Гр., І,. 1963, 111); Хлоп'якам заважали кудлаті очеретинки, що стирчали з-під криги, гострячки безлистої куги (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 38).
2. діал. Рогіз. В глибині кону.. берег річки, подекуди порослий очеретом, кугою.. і терном (Кроп., II, 1958, 265).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | куга | куги |
Родовий | куги | куг |
Давальний | кузі | кугам |
Знахідний | кугу | куги |
Орудний | кугою | кугами |
Місцевий | на/у кузі | на/у кугах |
Кличний | куго | куги |