культурницький
КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до культурництва. Говорив Суворий.. Він розкривав перед аудиторією минуле культурницьких і культурних процесів, по ниточці розкладав течії (Досв., Вибр., 1959, 385); Уряд і польська шляхта цілком слушно вбачали навіть у невинній культурницькій роботі серед українського населення загрозу своєму безроздільному пануванню, оскільки вона підігрівала національні почуття і визвольні прагнення народу (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 133).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | культурницький | культурницька | культурницьке | культурницькі |
Родовий | культурницького | культурницької | культурницького | культурницьких |
Давальний | культурницькому | культурницькій | культурницькому | культурницьким |
Знахідний | культурницький, культурницького | культурницьку | культурницьке | культурницькі, культурницьких |
Орудний | культурницьким | культурницькою | культурницьким | культурницькими |
Місцевий | на/у культурницькому, культурницькім | на/у культурницькій | на/у культурницькому, культурницькім | на/у культурницьких |