курникати
КУРНИКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Тихенько наспівувати; мугикати. А за ними Сліпий Волох знову.. Шкандибає, курникає (Шевч., І, 1951, 105); Старий поклав граблі на плече й повернув услід за возом, на якому курникав якусь веселу пісеньку шибенної вдачі Максим (Стельмах, Правда.., 1961, 247).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курникаю | курникаємо |
2 особа | курникаєш | курникаєте |
3 особа | курникає | курникають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курникатиму | курникатимемо |
2 особа | курникатимеш | курникатимете |
3 особа | курникатиме | курникатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | курникав | курникали |
Жіночий рід | курникала | |
Середній рід | курникало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курникаймо | |
2 особа | курникай | курникайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | курникаючи | |
Минулий час | курникавши |