кіптява
КІПТЯВА, и, ж. 1. Осадок диму, сажа. На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 43); Тільки з середини минулого століття в лампах почав горіти гас - він вигідно відрізнявся від жиру тим, що дає менше кіптяви (Наука.., 7, 1963, 36); // Густий чорний дим. [Руфін:] Більше з нього [сирого дерева] кіптяви, ніж світла (Л. Укр., II, 1951, 416).
2. розм. Те саме, що курява; пил. Сірі від дорожньої кіптяви піхотинці з радісним галасом накинулися на остовпілих кавалеристів (Гончар, III, 1959, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кіптява | кіптяви |
Родовий | кіптяви | кіптяв |
Давальний | кіптяві | кіптявам |
Знахідний | кіптяву | кіптяви |
Орудний | кіптявою | кіптявами |
Місцевий | на/у кіптяві | на/у кіптявах |
Кличний | кіптяво | кіптяви |
кіптявий
КІПТЯВИЙ, а, е. 1. Який коптить. Є ще серед нас багато людей, які пам'ятають дерев'яні плуги й борони, згадують, як вечорами сиділи при кіптявому каганці (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2).
2. Покритий кіптем; закопчений. Зв'язковий обходить курінь, знаходить старий кіптявий чайник, який висить над вогнем, кипить (Ю. Янов., IV, 1959, 249).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кіптявий | кіптява | кіптяве | кіптяві |
Родовий | кіптявого | кіптявої | кіптявого | кіптявих |
Давальний | кіптявому | кіптявій | кіптявому | кіптявим |
Знахідний | кіптявий, кіптявого | кіптяву | кіптяве | кіптяві, кіптявих |
Орудний | кіптявим | кіптявою | кіптявим | кіптявими |
Місцевий | на/у кіптявому, кіптявім | на/у кіптявій | на/у кіптявому, кіптявім | на/у кіптявих |