кіпець
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кіпець | кіпці |
Родовий | кіпця | кіпців |
Давальний | кіпцеві, кіпцю | кіпцям |
Знахідний | кіпець | кіпці |
Орудний | кіпцем | кіпцями |
Місцевий | на/у кіпці | на/у кіпцях |
Кличний | кіпцю | кіпці |
кіпка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кіпка | кіпки |
Родовий | кіпки | кіпок |
Давальний | кіпці | кіпкам |
Знахідний | кіпку | кіпки |
Орудний | кіпкою | кіпками |
Місцевий | на/у кіпці | на/у кіпках |
Кличний | кіпко | кіпки |
копець
КОПЕЦЬ, кіпця, ч. Насипаний або викопаний межовий знак. Вовкун силою потяг Гаву на.. високий копець із каміння, що означував границю села Н. (Фр., III, 1950, 22); - Ех, діду Охріме, не пізнати вже вам тоді і з свічкою своїх двох із половиною десятин, хоч і підкопували все літо кіпці. Бо межі зоремо ж (Головко, Вибр., 1936, 310).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | копець | кіпці |
Родовий | кіпця, копця | кіпців |
Давальний | кіпцеві, кіпцю | кіпцям |
Знахідний | копець | кіпці |
Орудний | кіпцем, копцем | кіпцями |
Місцевий | на/у кіпці | на/у кіпцях |
Кличний | кіпцю | кіпці |