кіска
КІСКА1, и, ж. Зменш.-пестл. до коса1. Тоненький голос співав про милу, про муки серця, ..тонкі дівочі кіски (Коцюб., II, 1955, 148); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (Коп., Вибр., 1953, 173).
КІСКА2, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до коса2.
2. діал. Ніж із куска коси (див. коса2). Пороблю було кіскою млинові колеса й шестерні, зовсім як у млині (Н.-Лев., І, 1956, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кіска | кіски |
Родовий | кіски | кісок |
Давальний | кісці | кіскам |
Знахідний | кіску | кіски |
Орудний | кіскою | кісками |
Місцевий | на/у кісці | на/у кісках |
Кличний | кіско | кіски |