ладан
ЛАДАН у, ч. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання релігійних обрядів. Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив (Кв.-Осн., II, 1956, 85); У напівтемній церкві вогко, пахне пліснявиною, ладаном і воском (Кочура, Зол. грамота, 1960, 219).
@ Дбати про ладан і (та) домовину, заст.- готуватися до смерті. - Пху на тебе, сатано! Тобі час би вже про домовину та ладан дбати, а він тобі он що! (Н.-Лев., IV, 1956, 221); [І] ладаном не викуриш кого - ніяк не можна позбутися когось. Та часом і свій брат запорожець, як було убереться в хату, то й ладаном не викуриш (Мирний, І, 1949, 183); На ладан дихати - бути близьким до смерті. [Мотря:] На ладан дихаю, мабуть, скоро здохну (Кроп., II, 1958, 360); Як чорт [нечистий] від ладану тікати (втекти) від кого -чого - всіляко уникати кого-, чого-небудь. Весілля - Клим мій там, Клим бенкет носом знає, А діло? Клим, як чорт від ладану тікає (Бор., Тв., 1957, 136); Як чорт (дідько) ладану боятися кого, чого - дуже боятися кого-, чого-небудь. Коли б її змалечку привчили шанувати труд,.. вона б не боялась, як чорт ладану, ні села, ні робітничого селища (Збан., Переджнив'я, 1960, 63).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ладан | ладани |
Родовий | ладану | ладанів |
Давальний | ладанові, ладану | ладанам |
Знахідний | ладан | ладани |
Орудний | ладаном | ладанами |
Місцевий | на/у ладані | на/у ладанах |
Кличний | ладане | ладани |