лак
ЛАК, у, ч. 1. Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози в спирті, скипидарі або маслі, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску. Лаки різні, скипидар, фарби, дубильні речовини! Все це дає нам ліс (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 101); * У порівн. Друга верба розчахнулась.. і погналась вгору двома зеленими гніздами з блискучим листом, неначе помазаним лаком.., (Н.-Лев., II, 1956, 159); тільки одн. // Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета. Карпо Петрович піднявся з-за столу, похитався на блискучих од лаку чоботях і підійшов до канапи (Коцюб., II, 1955, 368); Новий більярд виблискував свіжим лаком (Десняк, Десну.., 1949, 199); * Образно. Залива крізь листя стежку скверу Сонячний жовтогарячий лак (Нерв., II, 1958, 57).
2. також мн., перен. Про вироби з дерева, шкіри і т. ін., поверхня яких вкрита застиглим шаром цього розчину. Химери плели ж на нас усі, хто в лаки, в лоски обкрилися - меншовики, есери - буржуазії кляті підголоски (Тич., І, 1957, 206).
3. перен. Про зовнішній блиск.
@ Покритий [рожевим] лаком - ідеалізований, прикрашений. Позитивні герої [творів деяких авторів] покриті рожевим лаком, негативні - найчорнішою сажею (Рад. літ-во, 3, 1957, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лак | лаки |
Родовий | лака | лаків |
Давальний | лакові, лаку | лакам |
Знахідний | лак | лаки |
Орудний | лаком | лаками |
Місцевий | на/у лаку | на/у лаках |
Кличний | лаку | лаки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лак | лаки |
Родовий | лаку | лаків |
Давальний | лакові, лаку | лакам |
Знахідний | лак | лаки |
Орудний | лаком | лаками |
Місцевий | на/у лаку | на/у лаках |
Кличний | лаку | лаки |
лаковий
ЛАКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до лак 1. Лакова плівка не тільки надає поверхні деревини блиску, а й захищає її від впливу вологи (Стол.-буд. справа, 1957, 24).
Лакове дерево - тропічне дерево, що росте переважно в Китаї та Японії, з соку кори якого виготовляють лаки.
2. Такий, поверхня якого покрита лаком. Вискрипували лакові чобітки паничів (Мирний. III, 1954, 261); // перен. Який блищить, лисніє. Нетросов, чорноволосий, з чорносливом очей, увесь як чорний лаковий жук, схиляється над Курцом (Донч., II, 1956, 76).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лаковий | лакова | лакове | лакові |
Родовий | лакового | лакової | лакового | лакових |
Давальний | лаковому | лаковій | лаковому | лаковим |
Знахідний | лаковий, лакового | лакову | лакове | лакові, лакових |
Орудний | лаковим | лаковою | лаковим | лаковими |
Місцевий | на/у лаковому, лаковім | на/у лаковій | на/у лаковому, лаковім | на/у лакових |