латинник
ЛАТИННИК, а, ч., діал. Католик. Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником (Н.-Лев., II, 1956, 407); Головна сила полеміки Вишенського, яка дуже часто переходить у сатиру, лежить у його глибокім розумінню [розумінні] етичної сторони спору між латинниками та православними (Фр., XVI, 1955, 426).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | латинник | латинники |
Родовий | латинника | латинників |
Давальний | латинникові, латиннику | латинникам |
Знахідний | латинника | латинників |
Орудний | латинником | латинниками |
Місцевий | на/у латиннику, латинникові | на/у латинниках |
Кличний | латиннику | латинники |