лаятися
ЛАЯТИСЯ, лаюся, лаєшся, недок. 1. без додатка і чим, у що. Виражати своє незадоволення грубими, часто непристойними або образливими словами. - Га? Лаюся чого? на душі легше... як нахмариться там - вилаюсь і легше (Коцюб., II, 1955, 18); Рибалки тоді [в шторм] славили бога й ніяк не могли перекричати реву штормової хвилі. Лаялися вони знаменита (Ю. Янов., II, 1958, 47); Ференц, на велику втіху бійцям, лаявся міцною російською лайкою (Гончар, III, 1959, 228).
2. з ким, між ким і без додатка. Дорікати одне одному, лаяти одне одного; сваритися. Ой не биймося, І не лаймося: Живім хороше - Повінчаймося (Чуб., V, 1874, 206); Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Мирний, II, 1954, 284); [Мирон:] Живемо так: я вдосвіта приходжу, вона спить; коли я прокидаюсь, вона вже на роботі. Лаємося і цілуємося по телефону третій рік (Корн., II 1955, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лаюся | лаємося |
2 особа | лаєшся | лаєтеся |
3 особа | лається | лаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лаятимуся | лаятимемося |
2 особа | лаятимешся | лаятиметеся |
3 особа | лаятиметься | лаятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лаявся | лаялися |
Жіночий рід | лаялася | |
Середній рід | лаялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лаймося | |
2 особа | лайся | лайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лаючись | |
Минулий час | лаявшись |